З 13 на 14 січня усі українці відзначають Щедрий вечір, або Старий Новий рік
Як і на святвечір, цього дня готують святкову вечерю, яку в народі величають щедрою, тому що страви цього вечора не є пісними: тут на столі і кутя, і ковбаси, і холодець, і шинка.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.
Ввечері цього дня дівчата ворожили. Одні клали під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляли: "Суджений-ряджений, розчеши мені голову!" - хто присниться, з тим і випаде одружитись. Або ж перед сном клали в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений, перевези через місток». Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився. Було поширене й таке ворожіння: дівчата виходили на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою - таким і буде суджений: якщо пес, то лихим, а життя собачим, а як вівця - тихим і сумирним тощо. Інші біля воріт насипали три купки зерна, а вранці перевіряли: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки.
Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Наприклад, якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби; якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини; якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір, тощо.